Дворфи/Dwarves

[inilarm]

Дворфи

Дворфи Айронфорджу (ака клан Бронзобородих) є расою дворфів у Warcraft RPG. Цей термін може також використовуватися для позначення відтворення раси дворфів в World Of Warcraft, дворфів фракції Айронфордж.

«Дворф Айронфорджу» показує, що Айронфорджський дворф має не тільки більш глибоке розуміння спадщини дворфів, а й дворфські бойові стилі та вроджені здібності.

Перед Війною Трьох Молотів термін «дворфи клану Айронфорджу» може технічно посилатися на три основних клани дворфів, що колись жили в Айронфорджі. Після війни Три Владики Айронфорджу в першу чергу відносяться до клану Бронзобородих як до влади столиці.

Дворфи Айронфорджу є гордий, строгий і цілеспрямований народ з добрими обличчями та міцними статурами. Їхня любов до бою, винаходів і досліджень штовхає їх все вперед, щоб виявити і розкопати таємниці своєї спадщини, щоб пізнати їх минуле, дізнатись про тих, хто першим створив дворфську расу. Тільки недавно дворфи виявили спадщину своїх давніх попередників, титанів. Як дворфи починають глибше вникати в таємниці свого минулого, вони також починають розкривати більш глибокі загадки. Тим не менш, вони тримають у кузні і майстерні всі інновації та створюють нові, більш ефективні способи знищення. Парові технології та вогнепальна зброя стали реальними через дворфську винахідливість і творчий підхід. Товстуни славляться своїми навичками в битві, а також як хитрі інженері й ремісники. Виявлені фрагменти їх далекого минулого привели дворфів до безпрецедентних результат досліджень. Відшукавши своє походження, дворфи відправили розвідників усюди в Лордероні для того, щоб шукати ознаки титанів, ймовірних творців дворфів. Дворфи прийняли ідею, що їх метою є пошук у світі ознак і доказів своєї спадщини. Дворфські форпости існують в самих пустельних місцях. Тут дворфи проводять свій час за пошуком секретів стародавніх часів, або просто використовючи свої форпости в якості плацдармів для експедицій проти ворогів, щоби бородані могли продовжувати свою місію в Азероті.

Дворфи Айронфорджу входять в союз із Альянсом. Хоча дворфи поважають бойову майстерність Орди, вони похмуро дивляться на орків і їх союзників, троллів та відречених. Хоча дворфи проводять операції торгівлі і дипломатії з вищими ельфами, вони тримають народ Квель’Таласу на відстані витягнутої руки. Нічні ельфи в тій же прихильності, дворфи дивляться на них з підозрою і побоюванням. Люди, однак, є стійкими і постійними союзниками дворів, людина завжди знайде прийом, доброту і гостинність, коли в землях дворфів.

Айронфорджські дворфи також відносяться до їх родичів дворфів з великою любов’ю через спільні інтереси у винаходах, дослідженнях та зборі знань, про що свідчить їх запрошення дворфереганських біженців, які живуть у Айронфорджі. Вони, як відомо, дуже дружні з кількома пандаренами, хто багато зробив для Айронфорджу та інших населених пунктів дворфів.

Бородані Айронфорджу міцні та потужні, з короткими м’язовими органами. Чоловіки, як правило, носять довге волосся і бороди, волосся на обличчі часто пов’язане у витіюваті коси. Жінки дворфів також міцні, але вони відзначаються відсутністю волосся на обличчі, незважаючи на твердження деяких менш освічених мудреців інших рас. Хоча насправді існують бородаті дворфів, як доведено Грауном Блампом, проте їх одиниці й це радше окремі винятки. Адже й у людей бувають вусаті й бородаті жінки. Середній дворф має між 4 і 5 футів у висоту і важить від 140 до 160 фунтів. Дворфи Айронфорджу живуть в і навколо Айронфорджської гори. Місто Айронфордж – це величезний підземний комплекс, вирізаний у глибинах гори. Він служив Батьківщині дворфів протягом тисяч років. Місто Айронфордж не тільки дім дворфів, а й їхніх родичів гномів, вигнаних зі своєї столиці Гномереган. Айронфордж знаходиться на півночі Дун Морогу, розташований високо над Лок Моданом в центральному Хаз Модані. Король Магні Бронзобород головує у соціальних та культурних питаннях, він має правильний відповідний темперамент для дворфського воїна, ремісника і мандрівника.

Священики дворфів донесли Світло до свого народу. Вони пояснюють цю віру як гуманне поводження та дотримання його заповідей і вчення. Деякі дворфи, прийняті останнім часом до вивчення минулого, виявили, що Титани самі божественні істоти. Ніхто ще не почав поклонятися титанам як богам, бо, здавалося б, Світло превалює над повагою до власних прабатьків дворфів.

Дворфи говорять дворфською і загальною. Дворфи дізналися мови, які мають тенденцію бути найбільш корисними для них у будь-якому з практичних питань, або в питаннях торгівлі і дипломатії, в тому числі гномську, гоблінську, оркську, і талассіан.

[inilarm]

Історія походження дворфів

Титани, будівельники світів, створили в Азероті (Azeroth) особливу расу, яка повинна була займатися побудовою та ремонтом земних глибин. Расу створили із землі, і їх логічно нарекли Земними. Земні чесно виконували свої обов’язки аж до Великого Розколу. Відчувши біль, заподіяну землі, Земні втратили більшу частину своїх здібностей, і замурували в межах трьох міст-титанів: Ульдума (Uldum), Ульдуара (Ulduar) і Ульдамана (Uldaman), де поснули дуже міцним сном.

Невідомо, що пробудило Земних Улдаманів, але прокинувшись бадьорими і жвавими, хіба зі шкірою замість кам’яної оболонки і куди меншою силою, вони, назвавшись дворфами, вилізли з-під землі на білий світ. Помандрувавши недовго в землях, які нарекли Кхаз’Модан (Khaz Modan), на честь титану-будівельника Кхаз’Горота (Khaz’goroth). Зі старою звички жити під землею, вони вирили посеред гори величезне місто, який назвали Айронфордж (Ironforge).

Вже через кілька років гірських робіт і вільного життя, в суспільстві дворфів намітився розкол. Здавна, дворфи поділялися на три клани, які підкорялися одному королю. Клан Золотобородих, шляхетні захисники Айронфорджу (Ironforge), жили в Горі, і її захищали. Дворфи клану Громового Молота були волелюбними і жили біля Гори, в скелях і передгір’ях. Похмурий клан Темного Заліза оселився в самих глибинах Айронфорджу (Ironforge).

Невідомо, чому клан Темного Заліза вів постійні інтриги проти двох інших. Невідомо, чому, спілкування з іншими расами було заборонено, хоча Громові Молоти хотіли торгувати з вищими ельфами. Зате відомо, що між кланами почалася війна. Після довгих боїв, Золотобороді витіснили інші клани з-під Гори, і ті розлетілися по світу. Громові Молоти пішли в Болотину (Wetlands), де заснували фортецю Грім Батола. Клан Темного Заліза зник у північних Червоних Горах, і заснували всередині гори величезну фортецю, яку згодом назвуть фортецею Чорної Гори.

Вигнання, як і слід було очікувати, не пом’якшило кепського характеру дворфів Темного Заліза, зовсім навпаки. Вони ще більш розгнівалися на інші два клани. Зібравши сили і вождів в підходящий момент, війська Темних дворфів напали на своїх побратимів. Одна армія, під командуванням вождя Тауріссіана (Taurissian), рушила до Айронфорджу (Ironforge), а друга, яку вела його дружина, чаклунка Могдад (Mogdad) – до фортеці Грім Батола.

Ціною величезних втрат, вождь Мародан Бронзобород (Marodan Bronzebeard) відбив натиск Тауріссіана (Taurissian), і рушив на допомогу Громовим молотам. Останні ж, не дивлячись на темне чаклунство Могдад (Mogdad) вистояли. Їх вождь, Кхардос (Khardos) Громовий Молот, сам особисто зніс голову чаклунці, чим розсіяв всі чари і темних дворфів. По дорозі воно наштовхнулося на армію Бронзобородих, і додому з війська Могдад (Mogdad) не повернувся ніхто.

Тауріссіан (Taurissian), мабуть, не бажав зустрічатися віч-на-віч з іншими вождями, і відчайдушно шукав спосіб відновити свої сили. Так він звільнив одного з повелителів стихій, самого повелителя вогню Рангароса (Rаngaros). Прокинувшись, він влаштував через гори, де був полонений, діючий вулкан, з-за виверження якого навколишні землі вкрилися попелом. Долину ту назвали Палаючими степами, вулкан – Чорною Горою, а дворфи стали слугами вогняного лорда. Мародан (Marodan) і Кхардос (Khardos) вирішили, що не варто загрожувати вогненної стихії, і відступили. Дворфи Айронфорджу (Ironforge) повернулися додому, а Громові Молоти, не бажаючи жити в затьмарений чарами Могдад фортеці Грім Батоли, переселилися у Внутрішні Землі, що в Лордерона, і заснували фортецю у Позахмарному Піку.

Після того було тихо і мирно. Бронзобороди (Bronzebeard) копали руду і пили ель, Громові Молоти приручили грифонів і билися з тролями. І раптом прийшли орки.

Після падіння Штормградського (Stormwind) королівства, Орда в першу чергу, рушила на північ, в гори Кхаз’Модана (Khaz Modan). Багато фортець дворфів попадали, вистояли лише захисники Айронфорджу (Ironforge), які витримував постійну облогу від клану Кривавою Очниці, і завдав йому чималого збитку. Громові Молоти тоді приєдналися до Альянсу, сили якого допомогли захистити Позахмарний Пік. Наїзники на грифонах вельми допомогли Альянсу в його війнах з Ордою. А під час другого вторгнення, дворфи Громового Молота склали значну частину експедиції синів Лотара (Lotar).

Врешті-решт, знову прийшов мир. Королівство Айронфорджу (Ironforge) відновило сили і повернулося до повсякденного життя. Хоча ні, не повернулося. Зовсім недавно, дворфи знайшли відомості про своє минуле та походження. Тепер вони шукають все більше реліктів цивілізації будівельників-титанів, щоб знайти своє призначення.

P/S: Велика частина історії дворфів нам поки невідома. Але дворфи самі про себе не так вже багато знають, оскільки відправилися на пошуки артефактів, пов’язаних з їхнім походженням. Але достеменно відомо, що незалежно від свого коріння, дворфи зарекомендували себе як вірні друзі й відважні воїни.

Те, що дворфи виникли від Земних лише одне з припущень виникнення дворфів. Конкретних доказів нема. Саме появлення дворфів – загадка, яку вони (дворфи) самі намагаються розгадати, причому вдало

Лідери дворфів

Король Магні Бронзобородий (King Magni Bronzebeard)

Магні, старшому з трьох братів Бронзобородих, було призначено стати королем Айронфорджа. Більше за всіх на світі сильний і проникливий Магні любив своїх братів. Під час недавнього падіння Лордерона, його середній брат, Мурадін, був убитий лицарем-примарою, Принцом Артесом. Коли магніт дізнався про загибель Мурадіна, горе затопило його, але незважаючи ні на що, він і його молодший брат Бренн, продовжували щиро служити своєму народові. Однак, кілька місяців тому, тлінні, відомий дослідник, раптово зник, і король Магні вже втратив будь-яку надію, що він ще живий. До цих пір Магні залишається мудрим і сильним лідером, але вантаж болю і смутку все більше хапають його. Багато дворфів думають, чи вдасться кому-небудь ще з династії Бронзобородих зайняти Вищий трон Айронфорджа.

Бранн Бронзобородий (Brann Bronzebeard)

Один з найвидатніших дослідників Азерота. Брена Бронзобородого скрізь впізнавали й радо приймали. Практично по всьому світу, а можливо і за його межами добрий, відважний дворф придбав безліч друзів і знайомих. Протягом довгих років Бренн бродив по загублених куточках Східного Королівства і складав карту цих земель для Гільдії дослідників. Після того, як нещодавно було відкрито Калімдор, Бренн став одним з перших дворфів, які стали на його давні стежки. Про недавне зникнення Бренна відомо зовсім мало – тільки те, що він очолив групу, яка вирушила до континенту Нортренду, сподіваючись дізнатися хоч що-небудь про смерть Мурадіна. До цих пір залишається невідомим, чи вдалося йому добратися до крижаних берегів чи ні.

Верховний Дослідник Магеллас (High Explorer Magellas)

Ще хлопчиком Мунін Магеллас був пристрасним любителем історії і різних таємниць. Тепер, коли він став керівником Гільдії дослідників, його дитяча мрія збулася. Магеллас відповідає за складання карт і веде список різних видів, реліквій і скарбів усього світу для майбутніх поколінь. Зібравши невелику групу дослідників, Магеллас відправив їх у різні куточки світу збирати знання для свого народу. Так само як і Король Магні, Магеллас був дуже засмучений, почувши про зникнення Бренна. Тим не менш, він продовжує управляти Гільдією дослідників і витягувати цінні знання з помилок минулого.

[inilarm]

Як впізнати дворфа?

Мабуть кожний азеротець хоча б раз зустрічав кремезного чоловіка з бородою по коліна і похмурими маленькими очима. Або жінку: невисоку з привітною посмішкою і надто добрим поглядом. Ага, -скажете Ви, але це не всі характеристики які притаманні дворфу.

Отже:

Всі чоловіки-дворфи мають бороду, це їхня риса і привід для гордості. Сама борода заплітається в кіски, перетягується стрічками, і навіть деколи довжина бороди досягає підлоги. Великою образою буде смикнути за бороду або, ще гірше, вирвати жмут. За це можуть вбити.

Дворфи люблять надійний одяг, без зайвих «цяцьок». В «костюмах» часто зустрічаються шкіряні та хутряні елементи.

Люблять носити шлеми напівсфеєричні з відкритим лицем, або півмаскою, але також можливі і різні різновиди барбютів.

Не менш важлива відмінною рисою є комплектація дворфів: ріст коливається від 115 до 135 см, вага від 60 до 80 кг. Проте в даному випадку зовнішній вигляд обманливий: такий карлик може вдарити не слабкіше орка. Варто зауважити, якщо хтось крикне: «Карлик!», то навряд адекватний дворф зверне увагу на це, максимум – не відгукнеться.

Жінки також міцно складенні мають широкі стегна. Люблять заплітати волосся в коси. Вони від природи милі і добрі, гостинні, але не менш розважливі, горді та рішучі, ніх чоловіки.

Дворфи вважаються повнолітніми в 40 років. У середньому дворфи живуть від 200 до 250 років. Також відомі випадки, коли деякі з них доживають до 400 років.

В основному дворфи працюють на копальнях: інженерія, ковальство. Деякі з них займаються пивоварством. В сьому цьому вони досягли успіху. Після кінця важкого робочого дня, любий дворф готовий випити кружку елю в затишній таверні.

Більшість дворфів можна зустріти в Хаз Модані, де і находиться столиця Айронфордж. Але в середині дня їх важко зустріти, важко працюють в надрах землі.

Дворфи їздять на баранах. Оскільки барани переносять як спеку, так і холод, володіють грубою шкірою, і пересічена місцевість або передгір’я для них не проблема.

Також дворфа можна впізнати за допомогою зброї. Вони полюбляють сокири, щити і вогнепальну зброю. В якості пуль, деколи використовують вині пробки. Також вони хороші мисливці. Як люблять говорити дворфи: «Хто прийде до нас з мечем… того легше застрелити!». Переважно ядра і пулі вирішують перемогу дворфів.

По природі, дворфи мають сильні фізичні дані – відрізняючись грубою шкірою і чудовим здоров’ям.

Як відомо дворфи люблять випити. Після тяжкого робочого дня дворфи йдуть в таверни, щоб відзначити закінчення робочого дня, непитущий дворф – це воістину рідність, так само як і п’яний: щоб напитися знадобиться не одна бочка пива.

Здається все. А, ну ще одне: Їм притаманно випити, багато і поміцніше. Але хто про це не чув? ;)

[Нак Рош]

Вступ

Дварфи - сильна і могутня раса. Ці горді істоти мешкають на землях, в яких багато інших не можуть або не бажають навіть пербувати. По природі дварфи мають сильні фізичні дані, відрізняючись товстою шкірою і відмінним здоров'ям, через що на них зовсім не діють деякі отрути і хвороби. Тим самим вони часто проявляють себе як відважні й живучі воїни. Як в бою, так і в дружбі - вони завжди стійкі, міцні і безстрашні. По закінченню важкого дня, будь-який дварф завжди готовий перехилити кухоль єлю в затишній таверні. Багато поколінь дварфів славляться своїм неперевершеним умінням в роботі по металу і каменю. Їх ювелірні вироби, зброя і лати зроблені чудово і з умінням. Живучи у високих горах та їх глибинах, дварфи подружилися з багатьма гірськими істотами. Хоча люди, що живуть в низинах, йдуть у бій на конях, дварфи вважають за краще їздити на товстошкірих гірських баранах, які знають гори навіть краще за самих дварфів. Також, на вершинах гір проживають могутні грифони. Якимось незвичайним способом дварфи зуміли приручити багатьох грифонів і використовувати їх в ролі швидкого транспорту і навіть для повітряного бою.

Історія дварфів

У стародавні часи, після того як Титани покинули Азерот, їхні діти, земеляні(earthen), продовжували формувати і охороняти глибини світу. У більшості випадків земеляним було все одно, що відбувалося на поверхні. Великим винятком була їх участь у Війні Древніх - першій спробі палаючого Легіону вторгнутися в Азерот (хоча деякі вважають, що їх переконав втрутитися у війну якийсь маг Крас - гість із майбутнього, але довести цього неможливо). Після вибуху Криниці Вічності земеляні замурували себе у своїх кам'яних залах: Ульдамані, Ульдумі, і Ульдуарі.
Невідомо, що розбудило земеляних Ульдаману від сну. Вони дізналися що сильно змінилися за час сплячки. Їх кам'яниста шкіра стала м'якше і більш гладкою, а їхня влада над каменем і землею майже зникла. Вони стали смертними. Назвавши себе дварфами, вони покинули зали Ульдаману і вийшли назовні.
Усе ще вважаючи себе безпечніше під землею, вони створили величезне королівство під найвищою горою світу. Свої землі вони назвали Кхаз Модан - «Гора Кхаз» на давній мові, названа так прабатьками дварфів на честь титана Каз'горота Творця. Іноді Кхаз Модан називають континентом, але це не цілком коректно, оскільки географічно він є частиною континенту Азерот, хоч і відділений від інших частин високими гірськими кряжами. Кхаз модан - давня батьківщина дварфів і гномів, королівство, нині кероване двірфійским кланом Бронзобородих. Цей високогірний край кришталево чистих озер і посипаних снігом сосен, що населений відданими і стійкими союзниками людей і Альянсу,є джерелом значної частини його вогневої та технологічної міці

Війна Трьох Молотів

Довгий час дварфи Айронфорджа жили в мирі та злагоді. Однак, у міру того як їх ставало все більше і більше, всередині самої нації назрівав великий конфлікт. Здавна над всіма родами правив один Вищий Король і всі три дварфійскіх клани зобов'язані були підкорятися йому. Клан Бронзобородих керований Таном Мадораном Бронзобородим, підтримував тісні зв'язки із Вищим Королем і за традицією був захисником Стальгорну і всієї гори. Клан Дикого Молота, під верховенством Тана Кхардроса Дикого Молота населяв передгір'я і скелі навколо підніжжя гори і прагнув до верховенства всередині міста. Третій рід - клан Темного Заліза управлявся Таном-чарівником Тауріссаном. Саме цей клан, який переховується в самих темних глибинах під горою, склав змову проти обох домів своїх братів Бронзобородих і Дикого Молота.
Певний час ці три фракції дотримувалися крихкого миру, але напружені відносини порвалися, коли Вищий Король Модімас Анвілмар помер від старості. Одночасно з цим Дикі Молоти заявили про бажання встановити торгівлю і дипломатичні відносини з вищими ельфами, хоча в той час на спілкування з іншими расами було накладено табу. Дварфи Темного Заліза вже відкрито практіковали чорну магію, яка загрожувала принести руйнування на землі дварфів. Жорстока громадянська війна, розв'язана слідом за цим між кланами за верховенство над Стальгорном, послужила кінцем довгих років миру. Багато місяців жодна з сторін не могла взяти верх до тих пір, поки, зрештою, Бронзобороді, що володіли численною постійною армією не взяли гору, виславши клани Темного Заліза і Диких Молотов з-під гори у вислання.
Дикі Молоти перемістилися в Болотні Земелі, де вони побудували своє королівство в Грим Батолі. Тауріссан і його клан Темного Заліза, на відміну від Диких Молотів, ображені і розгнівані своєю поразкою поклялися помститися Стальгорну. Вивівши своїх людей далеко на південь, Тауріссан заснував місто, назване його ім'ям, всередині Червногір'я. Могутня фортеця, вирізана в самій товщі Чорної Скелі, була побудована дварфом-майстром Франклорном Форджрайтером і призначалася для того, щоб стати символом влади і могутності дварфів клану Темного Заліза. Тауріссан і його дружина чарівниця Модгад, виношували плани подвійного нападу і проти Стальгорну і Грим Батолу, збираючись підпорядкувати собі весь Кхаз Модан.
Зачекавши відповідного моменту, армії Темного Заліза раптово вдарили по цитаделях своїх братів. Однак Мадоран Бронзобородий, ціною величезних втрат, зумів відкинути армію Тауріссана назад до Червоногір'я. Бунтівний маг і його соратники у страху втікали, не знаючи про те, що в Грим Батолі примарні війська Модгад підступили до самих стін міста.
Могутня чародійка Модгад використовувала всю свою силу, щоб вселити в серця своїх ворогів жах і паніку. Страшні темні істоти, покликані силою магії, без втоми атакували армію Кхардроса, всюди переслідуючи Диких Молотів. Прорвавшись крізь браму Дун Альгазу, темне військо Модгад оточило Грим Батол. Дикі Молоти відчайдушно билися, а сам Кхардрос, особисто пробився через натовп монстрів і вбив королеву-чарівницю. З втратою королеви, війська Темного Заліза були змушені відступити під лютим натиском Диких Молотов. Вони тікали на південь, до цитаделі свого короля, але на своєму шляху потрапили в пастку, зустрівши армії Стальгорну, що поспішали на допомогу Грим Батолу. Затиснуті між молотом і ковадлом,всі сили Темного Заліза, що залишилися були розгромлені.
Об'єднавшись, армії Стальгорну і Грим Батолу виступили на південь, маючи намір раз і назавжди знищити Тауріссана і його клан. Втративши кохану королеву, розбитий і приречений, Тауріссан вирішив вивільнити стародавні елементальні сили, правлячі світом задовго до пришестя Титанів і повалені ними на зорі часів.
Володар вогню Вогненний Лорд Рагнарос, безсмертний володар всіх вогняних елементалів, був звільнений закляттям Тауріссана і знову повернувся в цей світ. Апокаліпсичне відродження Рагнароса в Азерота зруйнувало Червоногір'я, утворивши в центрі вибуху вулкан, названий шпилем Чорної Скелі. Все живе навколо було спалено до тла, утворивши нові області - Опалену Ущелину на півночі і Палаючі Степи на півдні. Рагнарос в люті вбив Тауріссана, а його поплічників звернув в рабство, де вони змушені вічно служити йому і його елементалям. Будучи свідками жахливого звільнення Вогненного Лорда, Король Мадоран та Король Кхардрос зупинили свої армії і повернулися в свої королівства, не бажаючи протистояти застрашливому гніву Рагнароса.Бронзобородий, повернувся до Стальгорну і відновив своє пишне місто. Дикі Молоти також повернулися в Грим Батол. Однак, смерть Модгад кинула тінь на фортецю гори, і Дикі Молоти знайшли його вже непридатним для житла. Вони були засмучені до глибини серця втратою свого коханого будинку, вдруге. Король Бронзобородий запропонував Диким Молотам жити всередині кордонів Стальгорну, але вони гідно відмовилися. Кхардрос повів своїх дварфів на північ, до земель Лордерону. Влаштувавшись у пишних лісах Внутрішніх областей (Hinterlands), Дикі Молоти побудували місто Ейрі Пік (Aerie Peak - Пік Орлиного Гнізда), де Дикі Молоти стали ближче до природи і навіть подружилися з могутніми грифонами, що жили в тій місцевості. Прагнучи зберегти зв'язок і торгівлю зі своїми братами, дварфи Стальгорну побудували дві масивних арки, Тандол Спан (Thandol Span), з'єднавши розрив між Кхаз Моданом і Лордероном. Пов'язані взаємною торгівлею, ці два королівства процвітали. Після смерті Мадорана і Кхардроса, їхні сили спільно встановили дві величезні статуї на честь своїх батьків. Ці дві статуї стояли варті по проходу в південні землі, що стали вулканічними через присутність Рагнароса. Вони служили як попередження усім, хто хоче напасти на королівства дварфів, і як нагадування тієї ціни, яку клан Темного Заліза заплатив за їхні злочини.
Ці два королівства зберігали зв'язку протягом декількох років, але Дикі Молоти сильно змінилися через жахи, які вони бачили в Грим Батолі. Вони стали жити на землі, на схилах Піка Орлиного Гнізда, замість того, щоб будувати велике королівство всередині гори. Ідеологічні відмінності між двома збереженими кланами дварфів привели і до розбіжності шляхів розвитку.

[Нак Рош]

Друга Війна

Після Першої Війни між орками і людьми, народ Штормграда втік до Лордерону. Друга хвиля орків з'явилася з Темного порталу, і дварфи Стальгорнау й Піку Орлиного Гнізда запропонували свої послуги і вступили війська Альянсу. Їх наїздники на грифонах показали себе незамінними в битвах цієї війни. Закликавши огрів і лісових тролів в Орду, орки пішли захоплювати землі Кхаз Модану та південні території Лордерона. Орда без особливих зусиль придушила весь опір, зупинившись лише біля воріт Стальгорну. Скільки не намагалися орки, вони не могли подужати давні укріплення. Коли Альянс вже майже втратив надію, в Орді стався розкол через зраду чаклуна Гул'дана. Бачачи цю слабкість, командири Альянсу пішли у вирішальну атаку. У фінальній битві біля Чорної гори сили орків були повністю розбиті. Після війни багато членів Альянсу пішли своїм шляхом, але дварфи Стальгорну поклялися Альянсу у вічній вірності за звільнення Кхаз Модану від Орди.

Третя Війна

Дварфи повернули борг Альянсу, коли чума нежиті почалася в Лордероні. Стальгорн послав своїх воїнів на допомогу союзникам. Але цього було недостатньо, і Лордерон був повністю знищений армією Батога.

Новітня історія

Після Третьої Війни на дварфскіх рудниках були знайдені руїни древніх міст земляних. Намагаючись розкрити правду про походження свого народу, великий король Магні Бронзобород заснував у Стальгорні Гільдію Дослідників. По всьому Азероті розпочалися археологічні розкопки. Дворфи Темного Заліза почали збільшувати свої володіння в Кхаз Модані. Поки армії дварфів беруть участь в уповільненому протистоянні нових Альянсу і Орди, темні дварфи захопили частину регіону і навіть звели кілька форпостів. Майже всі землі навколо Чорної гори належать їм. У безплідних землях, на сході, клан зміцнився в стародавньому місті Ульдаман. Їх володіння простягаються на північ аж до самого Дун Морога в безплідних землях, а піратів клану Чорного Заліза можна зустріти навіть у країні орків на материку Калімдор.
Тим часом клан Громового Молота намагається не втручатися у справи інших, але все ж таки пропонує свою гостинність мандрівникам. Крім того, вони єдині вміють приручати грифонів, які стали після Третьої Війни громадським транспортом Альянсу і необхідним засобом виживання.

Світогляд дварфів

Світогляд дварфів відрізняється від людського. Причому досить таки сильно. У дварфів інші цінності, інша натура, багато в чому вони більш вперті, прямо як їх їздові барани, чим і дратують людей і породжують бридкі історії про жадібность, мстивість, черствість всієї їхньої нації. Перш, ніж почати грати дварфом, запам'ятайте одне просте правило: дварф ніколи і ні за яких обставин не піде проти своїх принципів. А головною чеснотою, без якої цю расу і уявити собі не можна, є почуття справедливості. Дварф ніколи не бреше, не говорить метафорами, не прикрашає дійсності. Все тому, що для них мова існує лише для того, щоб говорити правду. А використовувати її для брехні - верх безглуздя і бестолковщіни. Якщо вони когось то вже "спалили" в брехні - мстити не будуть, але будуть ставитися до брехуна з презирством. Дварф не терпить злодійства. Будь-якого, в будь-якому вигляді. Навіть речі, які вони давно втратили, вони вважають своїми, і будуть вимагати їх з рук тих, хто їх забрав у злодія. Дварфи ніколи не торгується. Запам'ятайте це, беручи участь в аукціонах або торгуючи в чаті в рольових ігрових світах. У кожної речі є своя ціна, і це справедливо. Якщо покупець хоче знизити ціну - значить, він хоче спробувати обдурити дварфа. Якщо дає більше - значить, підозрює дварфа в нездатності заробити чесною працею. І це для нього - сильна образа
Азеротскі дварфи із завзятістю шукають спадщину титанів. І цьому є дві причини. Перша - так наказав король. А не послухатися короля дварфи не можуть, тому що це порушить їх справедливе співтовариство і древні традиції, які ті завзято шанують. А по-друге - вони самі хочуть дізнатися про своє призначення. Не тільки з цікавості - адже призначення слід і виконувати, це справа честі. А дварф ніколи не заплямує свою честь

Походження

Дварфи Стальгорну
Дварфи Стальгорну - найближчі до канонічного образу серед всіх дварфів Азероту. І самі «правильні» з точки зору геймплею. Улюблені професії - зброярство і гірнича справа. Улюблений напій - єль. Улюблене місце проживання - під землею (але щоб не дуже глибоко). Улюблене зброя - ... Ні, не тільки сокира або молот. Жителі гір дуже лю***ть великі гармати (вони ж довгоствольні мушкети). І взагалі, саме при дворі короля Магні Бронзоборода була заснована Гільдія Дослідників, яка блукає зараз по всьому світу в пошуках артефактів давнини. Так що дварфи Стальгорну дуже люблять різні авантюри і подорожі. Що, втім, не заважає їм любити метали та пиво.

Дварфи Дикого Молота
Чим цей клан відрізняється від гірських гномів? Та майже всім. Вони живуть у гір, тому що люблять відкриті простори, вони вважають за краще природну магію всяким технічним прибамбасами своїх гірських побратимів, вони схильні спершу робити, потім думати, вони літають на грифонах, і зі зброї вважають за краще молоти. Вони вірять в шаманізм, подібно оркам, і страждають недовірою до інших рас, навіть до своїх побратимів з Кхаз Модану. Дикий, загалом, народ. Зате чесний і відкритий. Хоча і в тому, і в іншому бувають виключення. До титанів і їх артефактами Громові Молоти ставляться з пофігізмом. І ще одне, Дикі Молоти не користуються рушницями.

Дварфи Темного Заліза
Темні дварфи - хлопці зі своїми тарганами в голові. І це не можна списати на три століття служіння Рангаросу - вони до цього були не дуже привітні. Найчастіше дварфи Темного Заліза асоціюються з підлістю, підступністю і злом. Але орки, втім, теж не викликають приємних відчуттів у людей, тому не варто тішити себе такими ось канонами. Єдина дійсно характерна риса темного дварфа - скритність. Найкращий варіант для відіграшу - темний дварф, який відрікся від діянь свого клану, перейшов у служіння Бронзобородим і тепер доводить, який він не злий.

Віра

Більша частина дварфів вірують у Священне Світло, підтримуючи і розділяючи з людьми все його вчення і догми. Але з тих пір, як почалися розкопки і пошуки артефактів Творців, багато знайшли в них богоподібних істот. Ні, їм не поклоняються, але віра у всемогутність Світла була підірвана.

Імена

Багато дварфів мають імена, які відображають особливості їх минулого. Багато носять кланові імена, зароблені їхніми батьками.
Чоловічі імена: Барабой, Арадун, Торін, Магні ...
Жіночі імена: Чис, Хельга, Ферія, Фарго, Крона...
Прізвища: Громогорн, Златобород, Похмурий Молот, Торнсталь

Класи

Воїн
Блискучий або не дуже захисник Кхаз Модана. Хорошу Квенту можна скласти як участь або прагнення до участі в загонах Гірських Піхотинців. Та ніби дварфи як дварфи, нічого особливого в біографії та поведінці воїна не помітно.

Паладин
Дуже непоганий клас для відіграшу. Паладин-дварфи з'явилися зовсім недавно, після Третьої Війни. Люди стали включати їх в орден Срібної Долоні, щоб збільшити його чисельність, що сильно зменшилася під впливом Артеса. Паладин - споконвічно дварфське покликання. Захищати честь зі священним запалом і кулаками - що може бути краще для завзятої душі гірського жителя? Про те, що до паладина ставляться з повагою, але без обожнювання говорилося раніше. Крім того, віра в Світло зовсім не заважає полюванню за артефактами давнини.

Жрець
Священик Світла несе в суспільстві дварфів місіонерську роль. Справа в тому, що серед Стальгорнців останнім часом пішла тенденція відмовлятися від релігії Світла на користь Таїн Творців. Священики мають звичай наставляти братів на шлях істинний, не тільки словом, але і прикладом.

Мисливець
За вдачею своєю, мисливці рідняться з природою і лю***ть далекі мандри. Тому всі вони або Дикі Молотки, або члени Гільдії Дослідників з усіма витікаючими звідти наслідками.

Розбійник
Зайвий раз згадаю - дварфи не крадуть, ніколи. Але облудні прийоми, спритність і увороти дуже вписуються в образ життя дварфів.

Відносини

Альянс
Люди Штормграда. Брати і товариші дварфів. Стальгорнці готові, лише почувши прохання людей про допомогу, в цю ж хвилину кинутись на виручку.
Нічні ельфи. До цих дварфи ставляться з підозрою ще тем. Природа у них різна. А розкопки дварфів дуже дратують друїдів. Правда, ельфи, мабуть, легко могли б знайти спільну мову з Дикими молотами (коли б не ксенофобія останніх).
Гноми. Брати споконвіку. Багато хто раніше й не розрізняв дварфів і гномів, тому що гноми не вилазили назовні з Гномерегана і з'являлися лише в компанії дварфів. Майже всі високотехнічних штуки дварфів - виріб гнумскіх інженерів.

Орда
Відносини Орди і дварфів дуже злі. Стальгорнці і Дикі Молоти билися з орками так само довго, як і люди. Крім цього, безліч артефактів титанів розкидані по Калімдору, і дварфам, у прагненні відшукати їх, доводиться порушувати межі ординських держав. Особливо погані їх зносини з тауренами - ті вважають, що розкопки Дослідників приносять біль Матері-Землі, яку вони шанують як божество.

Круг Ценаріона
Дварфи взагалі не ладнають з тауренами і нічними ельфами. Тому в організації, що складається виключно з друїдів цих рас, яким не подобається археологічна діяльність дварфів, їх не люблять, причому дуже сильно...

(c)Переклад виконано по роботам Prince of Hohland та матеріалам wowwiki.com

[inilarm]

Дварфский (или Дварфийский) - исконный язык Дварфов, который, вероятно, является предком языка Титанов.
Содержание
1 Письменность
2 Примеры слов дварфийского языка
3 Имена Дварфов
4 Непереводимые слова (имена собственные)

Письменность

Дварфы первоначально не имели письменности, передавая свои знания, творчество и историю в рассказах. Также применялись руны, очень сложные для использования. Наследники Аратора, перешедшие тысячу лет назад через Кхаз Модан в поисках новых земель, научили жителей гор письменности общего языка, которая была намного проще, нежели руны. И за эти годы, Дварфы изменили свой язык. Сейчас их письменность представляет собой гибрид рун титанов и человеческого письма.
[править]
Примеры слов дварфийского языка
"Bael Modan" — Красная гора
"Modan" — гора
"Dun" — крепость, город
"Haggis" — Дварфийское блюдо. Смесь крошенного сердца, легкого, и печени овцы или теленка имела дело с почечным салом, репчатым луком, овсянкой, и приправами, и кипела в животе животного.
"Khadgar" — Верный
"Khaz Modan" - Гора Кхаз, названа в честь титана Кхаз'Горота
"Loch" — Озеро или не имеющая выхода к морю бухта.
"Lorn" — Земля
"Magna" — Защитник или стражник
"Thane" — Горный Король или Король
"Barak Torol" — Горные бараны Кхаз Модана. Возможно, именно порода
"Khaz" — Дварф
"Bael'Gar" — Красный Гигант
"Bael" — "Red"
"Bael'Dun" — Краснолесье
"Gar" — Гигант
"Oie" — Да
"Eta" — Нет
"Thor Modan" — Ториумная гора
"Drag'Cyfaill" — Сердце Дракона. Такое прозвище дали дварфы магу Ронину. Возможно, эта фраза озночает ценность лица, которого так назвали, знак дружбы.
"Dwyar'hun" — "Звездный Лук", разновидность дварфского арбалета, в котором используются железные шарики с шипами вместо болтов
"Gwyarbrawden" — Ритуал между дварфами воинами, способ связать свою кровь с чужой. Так же это был метод несения правосудия.

Имена Дварфов

В обществе дварфов принято носить имя своего клана или рода. Некоторые фамилии получились в результате качеств или проступков предка. Часто дварфам дают прозвища за их подвиги, которые переходят в родовые имена. К примеру имя Фалстада Похитителя Драконов на самом деле Фалстад Дикий Молот. Это свидетельствует о том, что новое имя переходит к потомкам, в зависимости от их выбора. Другим примером может быть род Громового топора (Thunderaxe), который перешел на сторону клана Темного Железа во время войны Трех Молотов, ставших впоследствие родом Расколовших Пик (Pikesplitter).

Примеры имен:
Мужские: Бараб, Арадун, Торин, Магни, Гаррин, Уэндел, Туримар, Тордрек, Таргас
Женские: Чис, Хелге, Фериа, Хердис, Астрид, Имли.
Фамилии: Громовая Кузня, Бронзобороды, Хаммергримы, Торстиллы, Длиннобороды.

Примеры имен дварфов Дикого Молота:
Мужские: Каздун, Хагрин, Дондар, Солдрин.
Женские: Келла, Лорим, Ариа.
Фамилии: Пасть Зверя, Длиннобороды, Укротители Грома (Тандертаммер).

Непереводимые слова (имена собственные)
Ангор — Дварфийская крепость в Бесплодных Землях.
Барадин — Бухта в восточном Мокроземье.
Бэл'дан — Дварфийские раскопы в Пустошах и Мулгоре.
Дан Алгаз — Перевал между Лок Моданом и Мокроземьем, а также крепость, охраняющая его.
Дун Балдар — Дварфийская крепость в Долине Альтерак.
Дун Гарок — Дварфийская крепость в Хилсбраде.
Дун Мондарр — Пещера в Винтерспринге.
Дун Модр — Древний дварфский город-крепость на севере Мокроземья.
Дун Морог — Высокогорье в центральном Кхаз Модане.
Гол'Болар — Каменоломня в южном Дун Мороге.
Грим Батол — Покинутая древняя цитадель Диких Молотов в Мокроземье.
Кхаранос — Город в центральном Дун Мороге.
Тандол — Великий мост, соединяющий Лордерон и Азерот
Тэлген — Пещера в восточном Мокроземье.
Телсамар — Дварфский городок в Лок Модане.
Тор Модан — Древнее поселение железных дварфов в Нортренде.